Правда про прокурора Мостиського району Шимона І.П.

Історія «славетного» походу прокурора-рекетира Мостиського району. З появою попереднього прокурора Львівської області Василенка О.А. на території області розпочався процес гоніння місцевих, неугідних йому працівників прокуратури і призначення «своїх» заробітчан, одним з яких є наш «герой» Шимон Іван Петрович – прокурор Мостиського району. Починав Шимон заробляти на своє щасливе майбутнє на території Чехії займаючись здирництвом і рекетирством з простих заробітчан. З моменту працевлаштування в органах прокуратури поміняв безліч посад і прокуратур в яких працював. Напрацювався рекетир і у прокуратурі Львівської області, де за короткий час працював аж на трьох посадах, на яких себе завжди презентував чоловіком нової «команди», людиною «шефа» та з такими словами «нагинав і розводив» як підприємців так і митників на «касу», які фактично велися на його слова. Зокрема, з приходом Шимона І.П. на посаду прокурора Мостиського району він активно почав боротись з «хабарництвом і корупцією» в районі, проаналізував всі можливі варіанти особистого збагачення, вивчив «проблеми району» — осіб, які мають перспективний бізнес в районі (бізнесменів, контрабандистів, митників , прикордонників…). За результатами «проведених перевірок і виявлених порушень» ним були вжиті «заходи прокурорського реагування» шляхом встановлення конкретних такс і прейскурантів для різної категорії «правопорушників», а саме: — З кожної зміни митників по 5 тисяч доларів у місяць; — З прикордонників 5 тисяч доларів у місяць; — З підприємців району в залежності від виду діяльності від 300 – 1000 доларів щомісячно. Постає питання, чому і на даний час мовчать «покарані» Шимоном «правопорушники», чи мають намір дальше терпіти прокурора-рекетира, і нести встановлену «його» законом «відповідальність». Окремо слід сказати про збори і побори Шимона І.П. на ремонт свого кабінету з підприємців і контролюючих органів району, з цього приводу були неодноразові дзвінки на телефони довіри як у прокуратуру області так і в Генеральну прокуратуру, однак його покровителі – обласне керівництво, його покривали і «благословляли» на таку діяльність. Тому новому Генеральному прокурору і власній безпеці необхідно співставити попередні звернення громадян, фінансування ремонтів у прокуратурі Мостиського району та стан кабінету у пана Шимона, який для нього був тісний.
За «заслуги» перед керівництвом прокуратури області Шимон щедро був нагороджений 3-х кімнатною квартирою у місті Львові. Запитання до Генерального прокурора України та новопризначеного прокурора Львівської області: До якого часу прокурор-рекетир Мостиського району Шимон І.П. буде наводити таку «законність і порядок» на території Мостиського району, куди дивиться власна безпека прокуратури і спецслужби як області так і держави? Бандитам – тюрми. Громадськість Мостищини.


14.03.2014 14:12 адвокат

нормальний мужик. повиганяв місцевих контробандистів. таких як Медвідь М.Й., Брездень В. та інших які творили безпредел а тепер вони його убивають. Цього треба було чекати прокурору, а він на що надіявся.


14.03.2014 14:18 підприємець С

Що ви пацана обговорюєте, я був у прокуратурі прийшов за 6 міс зробив класний ремонт, собі не взяв, а його попередники працювали на карман. Що зробив прокурор Медвідь Міша, або Ковч Дмитро два професори один другому район передали дома настроіли, капусти заробили і тих уєб, 20 років ремон там ніхтор не робив, Робіть висновки допоможіть чоловікові якщо можене а не придумовуйте версії як його зїсти. Таким як Стецина, Турчин він не угодний от і дали команду зісти хлопчину. Чекайте зміну влади і вам все повернеться


14.03.2014 14:24 Гріша

Це прокурора пизд зато що виконує вказівки майдану щоб перевірити Турчина і Стецину то що вони накрали за 20 років. Прокуроре бережись ці двоє тут тобі робити не дадуть но вони тоже нехай не тішаться до них черга прийде вже скоро. Прокурор держись у тебе є сили щоб іх поставити на місце, як не ти то більше ніхто, місцеві всі продажні. Іще одна Марійка Тормишова може іх нагнути


15.03.2014 0:35 Вован

Прокурорів чесних не буває. А це що написано заказуха. Всі це повинні розуміти. У тексті ні жодного прізвища, лише загальні фрази. Прокурор не бійся таких їх у мостиську 90%


15.03.2014 16:31 підприємець Мостиська

всі прокурори пі…си, хтось більший а хтось менший. але судячи з того шо написано це чиста заказуха попередніх прокурорських які крали напевно в 100раз більше, і носили їм всі мостиська. і передавали владу з рук в руки.і брали і з границі і з підприємців, вони нормально працювати не давали, всі лякали. А цей Шимон молодий прокурор в нас. Покрайній мірі нам підприємцям коли він прийшов до влади стало легше. нас ніхто не душив і в нас ніхто дань не збирав. А то шо він хотів навести лад в нас, то понятно шо тепер його зїдають. Ніхто не любить чесних. А наскільки нам відомо то він єдиний який не прогинався під турчина і стецину, це ше ті уро…и. Тому п.Шимон готуйся, вони тобі спокійно жити не дадуть. Але памятай ми підприємці за тебе. Бо в нас претензій немає. і навпаки нам подобається як за останній час ти навів лад в нас.Покрайній мірі чесно.


19.03.2014 22:41 Вован

Що хлопи прокурор Мостиська дорогу комусь перейшов чи кислород на шегинях перекрив. Прокурор ти красава до тебе того ніхто не робив, а то контробандисти бабки заробляють, обкуряться напються і ганяють по району а менти із них капусту косять. Ти прокурор іще би когось посадив і ціни би тобі не було у мавзолей би тебе можна віддати. Старайся


23.03.2014 13:34 Ігор

Те що ви пишите нісенітниці!!!! Самі бізнесмени Мостиського району розказують як новий прокурор їх “нагинає” і данину бере! А коментарі вищенаведені-сам прокурор теперішній писав)))


24.03.2014 0:03 каліостро

Хлопці прощо йде мова, Шимон проведе перевірку діянь Турчинова, Стецини? Він скоріше собі яйця відгризе ніж цю перевірку проведе. Хто мав з ним справу мене розуміють. Гнати чорта не тільки з району, але й з прокуратури треба, просто на то щоб його посадити часу не стане, бо рашизм наступає. До таких як Шимон вернемось трохи згодом, він і так зараз з лікарняного не вилазить, думає і надіється — пронесе. Я думаю що ні, скоріше винесе.


26.03.2014 12:14 Бублик

А прокурор то “ряжений”. До революції його ізвілини трудилися над проблемою, як бабла побільше настругати в районі, то тепер він сидить нижче трави. Де його понти поділися після революції, чому до людей вийти боїться? Бидлота ів Африці бидлота, кровососи довбані народ за людей не рахують.


26.03.2014 12:22 соня

Я б не виганяла таких прокурорів, чи суддів, просто їм потрібно дати можливість справитися, нехай би в Мостиськах відпрацювали двірниками і на цю зарплату, що двірникам плотять нехай би з рік хоча б пожили, нехай би і їхні діти попробували їсти хліб без масла, можливо тоді до них совість би повернулася.


26.03.2014 16:29 лев леон

підерас,гандон,каліка,сволоч посадити разом з пшонкою і дати кусочок чорного сухого хліба хай гризуть суки!!!!!!!!!


27.03.2014 19:07 філя

Марину Тормишову на “нари” разом з тими кого вона посадила, там їй місце, а то скурвилася в прокуратурі,, а пихи……


28.03.2014 2:44 Qazer

Зовнішня агресія Росії, результатом якої стала втрата Україною Криму оголила ряд серйозних економічних проблем і одночасно породила нові. Після виснажливого протистояння на Майдані і боротьби з режимом Віктора Януковича, яке здійснило негативний вплив на економічну ситуацію, анексія Криму і існуюча можливість військового вторгнення Росії в південно-східну Україну стала своєрідним апофеозом гострої активізації цілого букету економічних загроз . Перш ніж охарактеризувати економічні наслідки від втрати Криму, необхідно з’ясувати наскільки міцні економічні зв’язки Криму та України, а саме економічну залежність Криму від України та його внесок у створення національного валового внутрішнього продукту. Автономна залежність Незважаючи на статус автономії, Крим є тісно пов’язаним економічно з Україною, про що свідчать статистичні дані по міжнародній торгівлі регіону — кримська доля в українському експорті та імпорті становить всього лиш 1.5-1.6 %. В свою чергу питома вага Криму (разом з Севастополем) у створенні національного ВВП протягом 2001-2012 рр. становили в середньому 3.6-3.7% при тому, що населення Криму складає 4.3% населення України. Хоча основними галузями Криму є обробна промисловість, сфера торгівлі та транспорт, відносно значну питому вагу у всеукраїнському масштабі займають обробка вантажів в портах (12.1%) та видобуток газу (7.6%) В той же час Крим завжди був дотаційним регіоном — розмір дотацій складав приблизно 40% від сукупного бюджету півострова. Російські експерти оцінюють розмір необхідних Криму дотацій в 3 млрд. дол. на рік. Крим тісно пов’язаний з Україною інфраструктурно — півострів забезпечується питною водою та електроенергією на 80% з території України. Залізничне сполучення з Кримом можливе тільки через територію України. Ще один важливий момент — в Крим їздили відпочивати переважно громадяни України, їх частка в загальному туристичному потоці складає приблизно 70-75%. Скорочення бажаючих відпочити в Криму — як українців так і росіян, частка яких в турпотоці оцінюється приблизно в 25%, не викликає сумнівів. Основний висновок наступний — Крим економічно та технічно сильно залежить від України, проте зворотня залежність не спостерігається. Прямі втрати Враховуючи існуючі економічні зв’язки України з Кримом можна стверджувати, що відносні прямі втрати Криму будуть більш значними, ніж відносні втрати України. Зауважмо, що в даному контексті ми не оцінюємо моральні, політичні та міжнародні аспекти даної проблеми , зокрема приниження національної гідності. Основний прямий економічний наслідок анексії Криму — втрата чорноморських родовищ газу та ймовірне погіршення стану в енергетичному секторі країни. На даний момент Україна втратила газові родовища, що знаходиться на шельфі Чорного моря в районі Кримського півострова. Ресурси в північно-західній частині Чорноморського шельфу оцінюються в 495,7 млрд. кубічних метрів природного газу та 50.4 млн. тонн нафти і конденсату, Прикерченської зони — 321.2 кубічних метрів і 126.8 тонн нафти і конденсату, континентального схилу — 766,6 мільярдів природного газу та 232 600 000 тонн нафти і конденсату. Станом на кінець 2013 року Україною було розроблено всього лиш 4 % від загальної потужності родовищ. Слід зауважити, що розробка шельфових родовищ потребувала чималих фінансових ресурсів. Проте поступова розробка чорноморських родовищ розглядалась як дієвий шлях зниження залежності від поставок газу з Росії. Зокрема, планувалось збільшення видобутку газу з 1.8 млрд. кубометрів до 5 млрд. Націоналізацію українських підприємств, що знаходяться на території Криму слід відносити також до прямих економічних втрат. Під націоналізацію в Криму можуть потрапити як державні, так і приватні підприємства. До найбільш ймовірних об’єктів націоналізації відносяться «Чорноморнафтогаз», «Укртрансгаз», ряд потужних підприємств хімічної промисловості, порти, понад 130 туристичних об’єктів, а також чисельні приватні підприємства. Очевидно, доля приватних підприємств залежить від домовленостей між Україною та Росією. В той же час доля стратегічних державних активів не підлягає сумніву — активи «Чорноморнафтогазу» та «Укртрансгазу» було націоналізовано 17 березня. В подальшому очікується, що активи Чорноморнафтогазу ввійдуть до складу «Газпрому» і Росія розпочне активне освоєння газових і нафтових родовищ на шельфі Чорного моря. Ми вважаємо, для більшості підприємств націоналізація є досить віддаленою загрозою. Проте в українських власників кримських активів виникне проблема їх перереєстрації. Після відділення Криму від України вся приватна власність, включаючи землю, нерухомість, підприємства, має бути переоформлена відповідно до російського законодавства. Необхідність переоформлення реєстрів акціонерів призведе до різкого зростання трансакційних витрат для представників середнього та крупного бізнесу. Втрата кримських морських портів може призвести до короткострокових втрат їх крупних клієнтів — експортерів зерна. У зв’язку з відділенням Криму, країна втратить портові потужності з перевалки 4,0-4,5 млн. тонн зернових вантажів із загальних потужностей в 40,2 млн. тонн, тобто близько 10%. Найближчим часом відбудеться перерозподіл вантажопотоків в обхід кримських портів. На терміналах півострова основним товаром виступає зерно, вирощене безпосередньо в Криму, або в південно-східних областях країни. Блокада транспортного сполучення півострова призведе до відходу вантажопотоку з кримських портів до терміналів Миколаєва, Херсона і портів Азовського моря. Можливе блокування українських кораблів, що пливуть через Керченську протоку. Кораблі, які виходять з азовських портів, можуть вийти в Чорне море через Керченську протоку. В результаті за Росією залишається можливість дозволу пропуску суден з Азовського моря в Чорне. Заборона проходження торгових кораблів через Керченську протоку негативно відобразиться на експортерах аграрної продукції та металопродукції, які користуються активно використовують Маріупольський порт. Опосередковані втрати Непрямі економічні втрати, для яких кримська криза стала своєрідним тригером, можуть мати значно більший обсяг, аніж непрямі. Основне питання – яким чином будуть розвиватись відносини з стратегічним торгівельним партнером і агресором водночас – Росією, оскільки Україну і Росію поєднують міціні економічні зв’язки. У 2013 року РФ була найбільшим торговельним партнером України. На неї припадало 24% експорту товарів. Серед найвагоміших статей експорту до РФ – продукція машинобудування, у багатьох товарних групах якого продажі до Росії становлять понад половину загального обсягу, металургія, хімічна продукція а також АПК. Наприклад, у групі 84 УКТЗЕД «Реактори ядерні, котли, машини» вага РФ склала 58%, у групі 86 «Залізничні локомотиви» – 71%. В таких умовах стає актуальним наступне питання — чи може Росія відмовитись від споживання української продукції. Слід розуміти, що значну частину українського експорту до РФ купують державні компанії, і російська сторона може не чекати на створення виробничих потужностей, які поступово замістять українську продукцію — рішення щодо продовження контрактів може базуватись не лише на економічних, а й на політичних факторах. Скасування контрактів негативно вплине на російську економіку, проте цей вплив буде меншим за вплив на економіку України. Враховуючи те, що історично українська продукція була розрахована в першу чергу на російський ринок, стандарти якого відрізняються від європейських, а відтак часто є не сертифікованою, а також виникають серйозні питання по її конкурентоздатності на інших зовнішніх ринках, переорієнтування товарних потоків на ринки інших країн у короткотерміновому періоді дуже складне. У Росії Україна купує в основному енергоносії — в структурі товарного імпорту на 2013 рік частка цієї складової склала 62,2% , хоча в порівнянні з попереднім роком обсяг зменшився майже на20% — до $14,5 млрд. Крім того, значний обсяг імпорту з РФ традиційно становить продукція машинобудування металургії та хімії. У 2013 році Україна імпортувала ядерних реакторів, котлів і машин на суму $1,24 млрд. ( 94,7% показника 2012 року) ; чорних металів — на $0,81 млрд. ( 73,6%) , електричних машин — на $ 0,79 млрд. (73,6 %). Залежність України від поставок російського газу залишається вкрай гострим питанням, а різке підвищення ціни на газ негативно відобразиться на галузях, які активно споживають газ в якості сировини. Підняття ціни залишається питанням часу. Так звана «харківська» знижка на газ в розмірі 100 доларів була прив’язана до аренди кримської землі для дислокації чорноморського флоту РФ. І хоча Україна не визнає анексії Криму, в світлі останніх подій Росія не тільки скасує знижку, але й підніме фактичну ціну на газ. Очікуване різке зростання ціни на газ, незважаючи на очевидні мінуси, водночас має певні позитивні наслідки, ефект від яких ми зможемо відчути тільки в середньо- та довгостроковій перспективі. Мова йде про вимушене, проте вкрай необхідне зниження енергетичної залежності від Росії, яка використовувала цей факт як привід для політичного шантажу, довгоочікуване впровадження в промисловості енергозберігаючих технологій, а також вимушене виконання актуальної вимоги міжнародних фінансових до Подальше зниження інвестиційної привабливості України — очевидна реакція зовнішніх та внутрішніх інвесторів з огляду на гостре протистояння з агресором і існування можливості подальшого захоплення українських територій російською стороною. Дана ситуація суттєво ускладнює отримання «довгих» інвестицій як від внутрішніх так і від зовнішніх інвесторів, що в середньостроковій перспективі має шанси негативно відобразитись на темпах економічного розвитку. Власне, в 2014 розраховувати на позитивні темпи економічного зростання вкрай оптимістично. Що робити? Мінімізація економічних наслідків втрати Криму в значній мірі лежить в політичній площині — а саме здатністю уряду домовитись з Росією (а також її готовністю) по проблемним кримським питанням та актуальним торгівельним питанням, а також домовитись про налагодженню постачання альтернативних джерел енергії. У випадках, коли держави «розлучаються» мирно, міжнародні договори зі новоутвореними суб’єктами у випадку наявності доброї волі укладаються відносно безболісно і досить швидко. З утворенням так званих «сірих зон» і невизнаних територій ситуація складніша. Виконання законів попередньої держави на їх території не забезпечується, а «нові» закони не визнаються світовим співтовариством… Бюджетні ініціативи уряду Складається враження, що уряд звик діяти в рамках певного шаблону, згідно якого найбільш очевидним способом швидкого наповнення бюджету є жорстка фіскальна робота з населенням. По це свідчать ініціативи уряду по оподаткуванню доходу з депозитів та спроби відновлення податку з продажу валюти, які мали негативний резонанс, та можуть призвести до поглиблення негативних настроїв в банківський сфері та на валютному ринку. В той же час залишається малопомітним діалог влади з крупним бізнесом, який міг би взяти частину фінансового тягара пов’язаного з форс-мажорною ситуацією в Країні. Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) – провідний український незалежний аналітичний центр, заснований 1994 року. МЦПД бере активну участь у впровадженні демократичних принципів управління в Україні.


28.03.2014 2:47 Чесний

Учитывая большой общественный резонанс спецоперации МВД по задержанию Александра Музычко, его гибели в результате перестрелки с милицией — принято решение опубликовать максимально подробную хронологию событий той ночи. Кроме того принято решение сделать максимально прозрачными результаты служебного расследования по проверке правомерности применения оружия сотрудниками милиции. Кроме того, МВД готово допустить к оценке результатов этого расследования уполномоченного представителя от общественности (Наем, Лещенко, Ю. Луценко, Е.Захаров, Бутусов, Соболев .. кого хотите). При этом, я настаиваю на том, что сегодня любой человек, в руках которого находится незарегистрированное оружие, оказывает вооруженное сопротивление милиции — является правонарушителем. Независимо от цвета партийного флага или провозглашаемых лозунгов. Как бы он себя не называл, какой бы личиной не прикрывался — хоть «Правым сектором», хоть «Самообороной Майдана». Каждый преступник должен быть и будет разоружен и привлечен к ответственности строго по закону. Иначе мы порядок на улицы страны не вернем! Во-вторых. Угрожают бандиты министру? Я этот вызов принимаю. И готов принять любой вызов, потому что такова моя должность сегодня и ответственность перед страной. И в дальнейшем моя позиция будет достаточно жесткой к бандитам, к тем, кто с оружием в руках нарушает порядок. Тем, кто бегает с автоматами в руках по лесам, обкладывая данью янтародобычу, тем кто нападает на частные дома и рейдерит предприятия – скажу – ВЫ НЕ ПАТРИОТЫ – вы марадеры. Тот патриот, кто стоит с оружием в руках на материковых заставах Крыма или на блокпостах вдоль восточной границы! Тот патриот, кто строит новую украинскую армию – а не дает ежедневные поводы для русской пропаганды дискредитировать Украину на весь мир и оправдывать оккупацию. В-третьих скажу защитникам бандитов с автоматами в руках. Хотите, чтобы страна превратилась в Сомали с вооруженными бандами, делящими власть? Кремль этого хочет точно! Путин этого добивается! Я же буду прилагать все силы, чтобы этого не было. Надо будет действовать жестко – буду действовать жестко. Это требование времени и это обеспечит интересы подавляющего большинства людей в стране. Арсен Аваков __ Хронология по рапорту ГУБОЗ: “Информация о ходе расследования уголовного производства в отношении Александра Музычко 25 марта 2014 года в Ровенской области проведена операция по задержанию и обезвреживанию членов организованной преступной группировки, действовавшей на территории Ровенской и соседних областей. В возникшей перестрелке был смертельно ранен лидер ОПГ Александр Музычко. Сведения об открытии криминального производства в отношении Музычко Александра Ивановича по признакам криминальных правонарушений, предусмотренных ч. 4 ст. 296 (хулиганство) и ч.2 ст. 345 (угроза или насилие в отношении сотрудника правоохранительных органов) УК Украины внесено в Единый реестр досудебных расследований 27.02.2014. 08.03.2014 Александр Музычко был официально уведомлен о подозрении в совершении противоправных действий. Однако в ходе досудебного расследования было установлено, что подозреваемый скрывается от следственных органов, меняет места пребывания, перемещается с охраной и оружием, и представляет опасность для окружающих. В тоже время, противоправная деятельность ОПГ продолжается. Исходя из этой информации, уже 09.03.2014 Музычко был объявлен в розыск. Розыскные мероприятия проводились силами Главного управления по борьбе с организованной преступностью. А операция по задержанию – ГУБОП и спецподразделением «Сокол». Операция по задержанию несколько раз откладывалась из-за опасности того, что случайные люди могли оказаться на линии огня, поскольку и сам Музычко и его охрана носили оружие открыто и в боевой готовности. Кафе «Три карася» в городе Ровно было выбрано местом проведения операции именно потому, что подозреваемый находился в отдельном павильоне, а значит, риск случайных жертв или захвата заложников был минимальный. При этом павильон охраняли два, вооруженных автоматом Калашникова и пистолетом, человека, рядом стоял автомобиль с включенным двигателем, водитель которого держал в руках пистолет. Эти люди и были первыми, кого отработал «Сокол». Все они были обезврежены очень быстро и профессионально. И все-таки это дало Александру Музычко несколько секунд, чтобы сориентироваться и отреагировать на ситуацию. Он выскочил в окно в задней стене павильона и бросился бежать вверх по холму, петляя в кустах. На бегу он сумел выстрелить два раза на поражение в сотрудника «Сокола», который возглавлял первую пятерку. Оба выстрела попали в цель. Одна пуля срикошетила от каски и попала в правое плечо, вторая пробила погон. В ответ на эти выстрелы сотрудники милиции произвели два прицельных выстрела по ногам убегавшего. И только после этого захромавшего Александра Музычко удалось догнать и сбить с ног. При этом во время борьбы прозвучал сначала один, а потом еще два глухих выстрела – пистолет находился под лежащим человеком и потому понять, куда он целился было невозможно. Только после того, как бойцам «Сокола» удалось вывернуть руку с пистолетом, отобрать его у подозреваемого и надеть наручники, они обратили внимание, что у него на одежде кровь. Когда они разрезали футболку, то увидели два ранения в область сердца. Раненый был жив и потому сотрудники милиции вызвали скорую помощь и следственно-оперативную группу. К месту происшествия немедленно, еще до приезда кареты Скорой помощи и оперативной группы, подъехало несколько автомобилей, пассажиры которых вели себя очень агрессивно. Бойцам спецподразделения пришлось сделать несколько предупредительных выстрелов в воздух, чтобы их остановить. Приехавшие врачи констатировали смерть раненого. К моменту приезда оперативной группы, к кафе «Три карася» съехалось не менее 15 автомобилей с вооруженными и агрессивно настроенными людьми, которые угрожали сотрудникам милиции физической расправой. В виду явного намерения отбить задержанных, сотрудники милиции приняли решение о транспортировке их под усиленной охраной в Киев. При этом была предпринята попытка погони за кортежем, пресеченная силами сотрудников милиции. Один из сотрудников спецподразделения «Сокол», который принимал участие в спецоперации, отметил, что «Музычко действовал очень профессионально, мгновенно ориентировался, очень грамотно начал уходить от погони и, не смотря на очень большой вес, был в отличной физической форме. А тот факт, что он на бегу, в темноте, смог точно прицелиться в отблеск, который дали очки на шлеме, и попасть в голову нашего бойца, говорит об отличной специальной подготовке и большом навыке ведения боя». В ходе проведенной операции задержано трое граждан, которые подозреваются в участии в организованной преступной группировке, лидером котором был дважды судимый Александр Музычко, известный также как Сашко Билый. Все задержанные находятся в Киеве в изоляторе временного содержания, и в ближайшее время суд изберет в их отношении меру пресечения. Раненый боец спецподразделения «Сокол» перенес операцию, угрозы для жизни нет.”


28.03.2014 8:30 Прокурорський

Хлопи знаю вашого прокурора непогано, дуже жорсткий і дерзкий чоловік но правильний, може це і добре. Менти його боялися і поважали до тепер з ним тусуються, інформують що його цікавить. Я особисто до нього декілька разів звертався за допомогою і допоміг, грошей не брав, хоч мені було незручно, зато наші Львівські прокурорські за мої прохання без грошей і каву би не випили. з Василенком до Львова приїхали 9 братків. Коли Василенка ує-ли Всі вони поховалися, хто у відпустку, хто на лікарняний. Шимон ходить на роботу як не дивно-не боїться хоч знаю що пиз-ть його з усіх сторон жорстко. На його посаду Брездень вже має свою людину, но не може домовились з Гуральом у того своіх декілька. Пока ідуть торги: хто більше


28.03.2014 20:18 1234567

Звільнити Тормошову Марину, яка збирає гроші з ПП у Мостиськах, дозволяє собі брати по магазинах товар без грошей і є кумою родини Калєтніка. Якщо хтось не вірить, то нехай зробить таємне опитування ПП і магазинів в центрі Мостиськ.


28.03.2014 23:38 Qwert

Зовнішня агресія Росії, результатом якої стала втрата Україною Криму оголила ряд серйозних економічних проблем і одночасно породила нові. Після виснажливого протистояння на Майдані і боротьби з режимом Віктора Януковича, яке здійснило негативний вплив на економічну ситуацію, анексія Криму і існуюча можливість військового вторгнення Росії в південно-східну Україну стала своєрідним апофеозом гострої активізації цілого букету економічних загроз . Перш ніж охарактеризувати економічні наслідки від втрати Криму, необхідно з’ясувати наскільки міцні економічні зв’язки Криму та України, а саме економічну залежність Криму від України та його внесок у створення національного валового внутрішнього продукту. Автономна залежність Незважаючи на статус автономії, Крим є тісно пов’язаним економічно з Україною, про що свідчать статистичні дані по міжнародній торгівлі регіону — кримська доля в українському експорті та імпорті становить всього лиш 1.5-1.6 %. В свою чергу питома вага Криму (разом з Севастополем) у створенні національного ВВП протягом 2001-2012 рр. становили в середньому 3.6-3.7% при тому, що населення Криму складає 4.3% населення України. Хоча основними галузями Криму є обробна промисловість, сфера торгівлі та транспорт, відносно значну питому вагу у всеукраїнському масштабі займають обробка вантажів в портах (12.1%) та видобуток газу (7.6%) В той же час Крим завжди був дотаційним регіоном — розмір дотацій складав приблизно 40% від сукупного бюджету півострова. Російські експерти оцінюють розмір необхідних Криму дотацій в 3 млрд. дол. на рік. Крим тісно пов’язаний з Україною інфраструктурно — півострів забезпечується питною водою та електроенергією на 80% з території України. Залізничне сполучення з Кримом можливе тільки через територію України. Ще один важливий момент — в Крим їздили відпочивати переважно громадяни України, їх частка в загальному туристичному потоці складає приблизно 70-75%. Скорочення бажаючих відпочити в Криму — як українців так і росіян, частка яких в турпотоці оцінюється приблизно в 25%, не викликає сумнівів. Основний висновок наступний — Крим економічно та технічно сильно залежить від України, проте зворотня залежність не спостерігається. Прямі втрати Враховуючи існуючі економічні зв’язки України з Кримом можна стверджувати, що відносні прямі втрати Криму будуть більш значними, ніж відносні втрати України. Зауважмо, що в даному контексті ми не оцінюємо моральні, політичні та міжнародні аспекти даної проблеми , зокрема приниження національної гідності. Основний прямий економічний наслідок анексії Криму — втрата чорноморських родовищ газу та ймовірне погіршення стану в енергетичному секторі країни. На даний момент Україна втратила газові родовища, що знаходиться на шельфі Чорного моря в районі Кримського півострова. Ресурси в північно-західній частині Чорноморського шельфу оцінюються в 495,7 млрд. кубічних метрів природного газу та 50.4 млн. тонн нафти і конденсату, Прикерченської зони — 321.2 кубічних метрів і 126.8 тонн нафти і конденсату, континентального схилу — 766,6 мільярдів природного газу та 232 600 000 тонн нафти і конденсату. Станом на кінець 2013 року Україною було розроблено всього лиш 4 % від загальної потужності родовищ. Слід зауважити, що розробка шельфових родовищ потребувала чималих фінансових ресурсів. Проте поступова розробка чорноморських родовищ розглядалась як дієвий шлях зниження залежності від поставок газу з Росії. Зокрема, планувалось збільшення видобутку газу з 1.8 млрд. кубометрів до 5 млрд. Націоналізацію українських підприємств, що знаходяться на території Криму слід відносити також до прямих економічних втрат. Під націоналізацію в Криму можуть потрапити як державні, так і приватні підприємства. До найбільш ймовірних об’єктів націоналізації відносяться «Чорноморнафтогаз», «Укртрансгаз», ряд потужних підприємств хімічної промисловості, порти, понад 130 туристичних об’єктів, а також чисельні приватні підприємства. Очевидно, доля приватних підприємств залежить від домовленостей між Україною та Росією. В той же час доля стратегічних державних активів не підлягає сумніву — активи «Чорноморнафтогазу» та «Укртрансгазу» було націоналізовано 17 березня. В подальшому очікується, що активи Чорноморнафтогазу ввійдуть до складу «Газпрому» і Росія розпочне активне освоєння газових і нафтових родовищ на шельфі Чорного моря. Ми вважаємо, для більшості підприємств націоналізація є досить віддаленою загрозою. Проте в українських власників кримських активів виникне проблема їх перереєстрації. Після відділення Криму від України вся приватна власність, включаючи землю, нерухомість, підприємства, має бути переоформлена відповідно до російського законодавства. Необхідність переоформлення реєстрів акціонерів призведе до різкого зростання трансакційних витрат для представників середнього та крупного бізнесу. Втрата кримських морських портів може призвести до короткострокових втрат їх крупних клієнтів — експортерів зерна. У зв’язку з відділенням Криму, країна втратить портові потужності з перевалки 4,0-4,5 млн. тонн зернових вантажів із загальних потужностей в 40,2 млн. тонн, тобто близько 10%. Найближчим часом відбудеться перерозподіл вантажопотоків в обхід кримських портів. На терміналах півострова основним товаром виступає зерно, вирощене безпосередньо в Криму, або в південно-східних областях країни. Блокада транспортного сполучення півострова призведе до відходу вантажопотоку з кримських портів до терміналів Миколаєва, Херсона і портів Азовського моря. Можливе блокування українських кораблів, що пливуть через Керченську протоку. Кораблі, які виходять з азовських портів, можуть вийти в Чорне море через Керченську протоку. В результаті за Росією залишається можливість дозволу пропуску суден з Азовського моря в Чорне. Заборона проходження торгових кораблів через Керченську протоку негативно відобразиться на експортерах аграрної продукції та металопродукції, які користуються активно використовують Маріупольський порт. Опосередковані втрати Непрямі економічні втрати, для яких кримська криза стала своєрідним тригером, можуть мати значно більший обсяг, аніж непрямі. Основне питання – яким чином будуть розвиватись відносини з стратегічним торгівельним партнером і агресором водночас – Росією, оскільки Україну і Росію поєднують міціні економічні зв’язки. У 2013 року РФ була найбільшим торговельним партнером України. На неї припадало 24% експорту товарів. Серед найвагоміших статей експорту до РФ – продукція машинобудування, у багатьох товарних групах якого продажі до Росії становлять понад половину загального обсягу, металургія, хімічна продукція а також АПК. Наприклад, у групі 84 УКТЗЕД «Реактори ядерні, котли, машини» вага РФ склала 58%, у групі 86 «Залізничні локомотиви» – 71%. В таких умовах стає актуальним наступне питання — чи може Росія відмовитись від споживання української продукції. Слід розуміти, що значну частину українського експорту до РФ купують державні компанії, і російська сторона може не чекати на створення виробничих потужностей, які поступово замістять українську продукцію — рішення щодо продовження контрактів може базуватись не лише на економічних, а й на політичних факторах. Скасування контрактів негативно вплине на російську економіку, проте цей вплив буде меншим за вплив на економіку України

ТОП новости

Вход

Меню пользователя